Дистальний прикус

Дистальний прикус

Дистальний прикус, 1 підклас, дентальний

Дистальний прикус характеризується порушенням змикання зубів у сагіттальному напрямку внаслідок дистального розташування нижньої щелепи по відношенню до верхньої.

Пацієнт скаржиться на естетичний дефект обличчя, неможливість зімкнути губи.

Об'єктивне обстеження показало опукле обличчя, скорочення нижньої третини особи, верхні різці розташовані на нижній губі, під якою є глибока супроментальна борозна, губи не стуляються. Виражений різцевий шлях до 11 мм, виражене різцеве перекриття.

На ортопантомограмі спостерігається типова картина для дистального прикусу з мезіальним нахилом зубів верхньої та нижньої щелеп, а також наявність зубів мудрості на обох щелепах. Зуби сановані. Резорбція кістки немає.

Цефалометрія: FMA 24градус, Z angl 72градусів, OPDI та ODI підтверджують дистальний глибокий прикус.

Рекомендовано видалення 8-х зубів, з подальшою дисталізацією молярів верхньої щелепи. Потім постановка брекет-системи Roth c 22 м пазом і використання кісткового анкоража за допомогою мікроімпланта Dentos.

Лікар: лікар-ортодонт, головлікар клініки «Орто-Медіна», Резаи Хамід.

Можливість використання мікроімплантів для створення опори при ортодонтичному лікуванні дозволила лікарям досягати успіху в найскладніших випадках. Нині широко застосовуються мікроімпланти малого діаметра (1,2 – 1,3 мм), т.к. вони легко можуть бути встановлені між корінням зубів. МІ малого діаметра (1,2 – 1,3 мм) здатні витримати ортодонтичну силу до 450г за наявності у пацієнта досить вираженої кортикальної платівки. Однак слід пам'ятати, що максимально необхідні внутрішньоротові ортодонтичні сили рідко перевищують 300г. При необхідності використання більшої сили можна скористатися МІ (діаметр 1,4 мм), (діаметр 1,5 мм) або (діаметр 1,6 мм).
Вибираючи розмір МІ, необхідно взяти до уваги шлях його запровадження. МІ може бути встановлений у діагональному та перпендикулярному напрямку по відношенню до кортикальної платівки. Зазвичай, легше і краще розташовувати мікроімпланти в перпендикулярному напрямку, але існує безліч ситуацій, при яких мікроімплант повинен вводитися в діагональному напрямку, щоб уникнути пошкодження коренів зубів або інших анатомічних структур.